У Переяславі в День народження Тараса Шевченка діти читали вірші Кобзаря

Март 9, 2018 18:56



Автор Visnik, Опубліковано: Березень 9th, 2018

Діти читають Кобзаря

Щороку в березні Україна відзначає День народження свого Кобзаря, який стає святом для тисяч шанувальників творчості поета, просвітителя та художника. Цього року, 9 березня, в Переяславі, як і у всіх містах України, відзначили 204 річницю із дня народження Тараса Шевченка. Разом із переяславцями, які об 11 годині завітали до музею «Заповіту», цю дату відзначив і заступник голови КОДА В’ячеслав Кучер. Урочистий мітинг відкрили вихованці студії «Конферанц» при НЦК «Зустріч». У їх виконанні звучало невмируще слово Кобзаря.

Виступаючи на мітингу В’ячеслав Кучер зокрема зазначив:

На мітингу виступив В’ячеслав Кучер

– Цього дня мені дуже приємно бути саме на переяславській землі. Саме тут Великий Кобзар написав найкращі свої твори. Тож не дивно, що у всі роки Тарас Шевченко був символом України. А у важкі часи, які переживає нині Україна Тарас Григорович став щей символом боротьби за Незалежність. Я впевнений, що пророчі слова Кобзаря скоро здійсняться і в Україні:

«І на оновленій землі

врага не буде супостата,

А буде син і буде мати

І будуть люди на землі.»

Я бажаю, щоб мир настав як найшвидше, а Україна перемогла, бо мир настає лише після перемоги.

Зі своїми думками про великого українця поділилися з громадою міський голова Трас Костін та виконуючий обов’язки голови РДА Юрій Бобровник. У своїх виступах вони зазначили, що Тарас Шевченко своім віршованим словом завжди живе в серці кожного українця; чи то політв’язня царату чи в дисидента-шістдесятника. Тарасове слово закликало на Майдані, палало губами нескорених українців серед руїн Донецького аеропорту, вірою сповнює військовиків в окопах на сході держави, молитовно втішає кожного українця, що залишився на окупованих російським агресором українських територіях.

Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та методики

Виступає Микола Корпанюк

навчання переяславського університету Микола Корпанюк у своєму слові про Тараса Шевченка, концептуально розкрив причину феномену поета, як Пророка. Зокрема, пан Микола зазначив, що Шевченко ще у 24 роки, одразу після смерті Івана Котляревського, свідомо визначив для себе стати «Батьком нації», тому почав писати патріотичну поезію готуючи народ до боротьби:

– І сьогодні твори поета, як ніколи актуальні, особливо поема Гайдамаки із провідною ідеєю, що лише об’єднаний народ може відстоювати свої права та захищати Батьківщину. Не дивлячись на те, як про неї хто би не відгукувався. Не можна залишити осторонь і його «Заповіт». Тут Шевченко на увесь голос каже, що «я не можу Боже ще іти до тебе, бо я не виконав ту місію, яку ти поклав на мене, народ іще не визволив». Ну і звичайно ж поема-послання землякам моїм «І мертвим, і живим, і ненародженим». Вона, за твердженням досліджувача творчості Шевченка Євгена Сверстюка, є нічим іншим, як зверненням до блудних синів України. До хохлів, які при панських чинах є вірними служаками всіх ворогів України. Він звертається до них з проханням отямитися. А чи всі послухали Кобзаря і отямились? А незакінчена поема «Юродиві» присвячена тим українцям, які зневірилися і стали жити за принципом «Моя хата з краю». Шевченко в цій поемі підкреслює, що серед мільйонів свинопасів таки знайшовся один козак.

Квіти Кобзарю

Микола Павлович виказав бажання, аби такі козаки жили на кожній українській вулиці і тоді це буде непоборна нація.

Після покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку, всім бажаючим провели безкоштовну екскурсію залами музею «Заповіту».

Володимир Набок

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.