Сонячна електростанція у складчину. Як мешканці Славутича зароблятимуть на «зеленому тарифі»



В невеликому місті створили перший в Україні енергетичний кооператив, учасники якого можуть стати співвласниками електростанцій, інвестувавши в проект лише 500 доларів.

У мешканців українських міст є можливість зробити свій внесок у боротьбу з глобальним потеплінням і стати інвестором проекту, який зароблятиме на «зеленому тарифі».

Принаймні, з недавніх пір на це можуть розраховувати жителі Славутича. Це перше в Україні місто, де створили муніципальний енергетичний кооператив, який будуватиме та експлуатуватиме сонячні електростанції.

Саме тут побудують першу в Україні краудфандингову сонячну електростанцію потужністю близько 350 кВт, яку розмістять на дахах кількох будинків у центрі міста. Головна особливість проекту — його інвесторами насамперед стануть мешканці міста.

Що таке енергетичний кооператив, як це працює і чи можуть інші міста реалізовувати подібні проекти, пояснює ЕП.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Енергетичні кооперативи дуже популярні в Німеччині та Австрії. Це об’єднання громадян, підприємств чи організацій, які, як реалізовують, зазвичай, локальні проекти у сфері відновлювальної енергетики.

Найчастіше такі об’єднання спрямовують свої зусилля на децентралізоване, екологічне і незалежне від компаній та концернів виробництво енергії. Існує безліч різних моделей — від створених виключно фізичними особами, тобто енергетичних кооперативів громадян, до комунальних кооперативів, учасниками яких є громади, комунальні підприємства.  

«Неможливе для одного — можливе для багатьох»

Заробляти на сонячній енергетиці вигідно, адже «зелений тариф» в Україні один з найвищих у Європі. Однак для того, щоб електростанція приносила дохід, потрібно вкласти хоча б 7-10 тисяч доларів у власну дахову сонячну установку.

Це потребує власного приватного будинку із відповідною площею даху, а саму інвестицію може собі дозволити далеко не кожен. Крім того, потрібно мати відповідну площу даху.

Проте у Славутичі усе набагато простіше — тут реалізовують проект, у який «вхідний квиток» не перевищує 500 доларів.

«Один з творців кооперативного руху Фрідріх Райффайзен свого часу сказав фразу, на якій все будується: «Те, що неможливе для одного — можливе для багатьох». В цьому суть всього кооперативного руху, коли багато людей поєднують свої ресурси для того, щоб отримати результат, який би кожен окремо не міг отримати», — зазначає керівник кооперативу «Сонячне місто» у Славутичі Андрій Зінченко.

Керівник кооперативу «Сонячне місто» у Славутичі Андрій Зінченко показує на один із будинків, де буде сонячна електростанція

фото олександра рижкова 

Кооператив створили у вересні минулого року. Зараз проект на стадії оформлення технічної та дозвільної документації, що необхідно для отримання ліцензії.

фото олександра рижкова 

Проекція сонячної електростанції на дахах

фото олександра рижкова 

Електростанцію планують встановити на дахах чотирьох будівель у центральній частині Славутича, що перебувають у власності міста. Зокрема, це Будинок культури, універмаг «Мінськ», універсам «Дніпро» та БПО «Люкс». Місто віддає ці дахи в оренду на 30 років.

Будівлі в центрі Славутича, на яких будуть розміщені сонячні панелі 

фото олександра рижкова

Кооперативний спільнокошт

Кошти для побудови СЕС планують зібрати під час кампанії, яку самі засновники називають «кооперативним спільнокоштом». Кожен вкладник отримає пайову частку в проекті в залежності від розміру внеску. У розвинутих країнах такі кампанії називаються equity crowdfunding і вони уже встигли набути популярності, в тому числі і в енергетиці.

«Коли почнеться кампанія із залучення членів, люди зможуть купити собі певну кількість паїв. За нашими попередніми розрахунками, один пай буде коштувати близько 500 доларів. Ми зараз ще уточнюємо певні параметри, зокрема, вартість підключення і деякі речі щодо проектування та обладнання, а тоді зможемо сказати точні цифри», — пояснює Зінченко.

Загалом засновники планують залучити близько 300 тисяч доларів.

За його словами, окупиться електростанція  менше ніж за 7 років. Близько 50% чистого прибутку інвестори отримають до закінчення «зеленого тарифу», який затверджений до 2030 року. Після закінчення дії «зеленого тарифу» електростанція також продаватиме електроенергію, але за іншими тарифами.

Інвестиція в місто

Пріоритетне право на інвестування в енергетичний кооператив впродовж перших двох місяців матимуть мешканці Славутича.

«Це німецький досвід. У багатьох їхніх кооперативах діє принцип «шкірок цибулини», коли в кооператив перш за все можуть інвестувати місцеві мешканці далі — мешканці регіону і тільки потім — сторонні інвестори. Ми робимо так само», — зазначає Зінченко.

Серед членів кооперативу також є Славутицьке комунальне підприємство «Агенція регіонального розвитку».

«Це підтверджує те, що місто розуміє все, що робить кооператив. Цілком можливо, що КП придбає собі певну кількість паїв», — каже керівник проекту.

Статут кооперативу передбачає, що 5% з чистого доходу кооперативної електростанції отримуватиме місто.

За словами заступника міського голови Славутича Михайла Шинкаренка, ці кошти надходитимуть до міського фонду енергоефективності, які в подальшому можна використовувати на енергоефективні заходи.

Заступник міського голови Славутича Михайло Шинкаренко

фото олександра рижкова

«Тут поєднуються інтереси громади міської влади і приватного інвестора. По-перше, ми використовуємо ті площі, які б фактично ніколи не були використані, не займаємо земельних ділянок чи іншої корисної площі. З іншого боку кожен із мешканців Славутича має можливість стати членом енергетичного кооперативу та отримувати частину прибутку», — каже заступник мера.

Загальна площа дахів, які займатиме електростанція, становитиме близько 5700 квадратних метрів. Як зазначає Шинкаренко, місто має близько 30 тис. кв м дахів будівель комунальної власності, на яких можна збудувати близько 5 МВт потужності сонячних електростанцій.

Мер Славутича Юрій Фомічев підкреслює, що переваг для міста декілька. По-перше, це залучення інвестора, якого для міста з такою логістикою як Славутич знайти не просто. По-друге, це створення нових економічних можливостей для громади міста, особливо — для мешканців багатоквартирних будинків, які не можуть встановлювати дахові електростанції.

Мер Славутича Юрій Фомічев

фото олександра рижкова

«Я сподіваюся, що коли проект запрацює і люди побачать, як це відбувається, то цей приклад активізує громаду щодо подальшого розвитку альтернативної енергетики, в тому числі на дахах багатоквартирних житлових будинків. Такі розмови були на самому початку обговорення проекту», — каже мер Славутича.

А якщо «зелений тариф» відмінять

«Зелений тариф» в Україні затверджений до 2030 року. Його ставки поступово знижуватимуться. Втім, навіть якщо «зелена енергетика» почне стрімко розвиватися і спеціальний тариф скасують, то це не матиме зворотної дії. Принаймні, для тих, хтоуже працює за спеціальним тарифом.

За словами Зінченка, технічно можна скасувати чи зменшити «зелені тарифи» для компаній, які наразі виробляють електроенергію в Україні з альтернативних джерел. Проте, на його думку, зробити це буде важко.

По-перше, потрібно буде пояснювати багатьом європейським, американським, китайським інвесторам, які повірили державі Україна і вклали свої кошти в цей сектор.

По-друге, якщо тариф спробують зменшити для тих об’єктів, які вже введені, то інвестори повернуть вкладені кошти через європейські суди. Подібна ситуація трапилася кілька років тому в Іспанії. Зараз країна через суди змушена виплачувати інвесторами недоотриману вигоду.

«Оскільки Україна, як і Іспанія, є членом Енергетичної Хартії, то гроші вкладені в енергетику, не можна просто так забрати і скасувати «зелений тариф». Рішення європейських судів ігнорувати не вийде, бо наслідки від цього надто серйозні», — зазначає Зінченко.

Він додає, що зараз є певна згода між великими девелоперами і владою про те, що країна буде рухатися до аукціонів на ринку електроенергії. Це означає, що великі виробники електроенергії отримуватимуть не «зелений тариф», а змагатимуться за ціну на електроенергію на аукціонах — хто запропонує нижчу ціну, отримає можливість продавати певну потужність.

Малих електростанцій, як от кооперативу «Сонячне місто», це нововведення не торкнеться, адже вони не зможуть брати участі в аукціонах через надто дороге адміністрування. Більше того, законопроект, який зараз розглядається в Раді, передбачає скасування ліцензії для об’єктів ВДЕ потужністю до 500 кВт.

Це працює у світі

Для України сонячні кооперативи є новою практикою, і поки що енергетичні ринки у нас є переважно полем гри для великих гравців. Однак енергетичні кооперативи — звична модель роботи в енергетиці  в багатьох розвинутих країнах Європи та США.

«У США енергетичні кооперативи мають іншу модель — займаються в основному розподілом електроенергії. У сільській місцевості вони взяли на себе роль обленерго. 75% сільської території США покрита мережами енергокооперативів. Хоча й на генеруючі потужності теж «скидаються», — підкреслює Зінченко.

У Німеччині через велику активність мешканців у створенні та використанні енергогенерації з вітру, сонця та біомаси навіть існує спеціальний термін Bauer Energie — «громадська енергетика».

За останні 20 років у Німеччині було створено більше 1000 енергетичних кооперативів, які працюють у різних напрямках — від створення місцевих котелень на біомасі до сонячних та вітрових електростанцій промислового масштабу.

Стрімкий розвиток кооперативів почався у 2009 році. Вкладники німецьких кооперативів з 2012 року отримують в середньому 2-3% доходу на рік, а до цього дивіденди були на рівні 5-6%.

В Україні ж, як відомо, дохідність від продажу електроенергії з відновлювальних джерел більша через значно вищі ставки «зеленого тарифу».

А поделиться?