Прощання з Мирославом Скориком у Патріаршому соборі УГКЦ: як провели композитора в останню путь (Відео)

Июнь 3, 2020 22:40



За темою

>

Музику Скорика благословив Папа Римський: чим запам’ятається Україні легендарний композитор

З корифеєм української музики Мирославом Скориком упродовж дня прощалися в Патріаршому соборі УГКЦ у Києві. У перший день літа композитор відійшов у засвіти на 82-році життя. Метр залишив по собі нетлінний спадок, серед найбільш впізнаваних творів: мелодія та музика до фільму «Тіні забутих предків», саундтреки до понад сорока фільмів, балети та опера «Мойсей». Прощалася з митцем і кореспондентка «5 каналу» Леся Головата.

Щойно лунає перший акорд тієї самої мелодії, якою Мирослав Скорик розповів світові про українську душу, усі, хто прийшов прощатися з корифеєм до Патріаршого собору УГКЦ, завмирають. Композитор написав її на початку 80-х до фільму «Високий перевал» – про гуцульську сім’ю, в якій мати була комуністкою, а діти і чоловік підтримували ОУН-УПА.

«Будь-які рухи в сторону повстанців української армії – цензура би вирізала будь-які натяки на це. І режисер звернувся до Мирослава – я не можу в фільмі це показати, розказати, ти можеш написати таку музику, щоби люди зрозуміли, заради чого вони жили, заради чого вони помирали. І він написав. Передав те, що не можна було сказати словами», – згадує Олесь Санін, кінорежисер.

Із великою втратою в своєму житті ще не змирилася скрипалька Богдана Півненко. Разом зі своїм учителем їздила на гастролі та ділила сцену.

«Він був дуже добрий до всіх виконавців. Людина, яка давала благословення всім. А якщо хтось сфальшував, як завжди цитував Богодара Которовича, Мирослав Михайлович теж казав, як казав Колеса – трохи фальшиво й не разом, а так – дуже добре. Він дуже любив повторювати – треба плисти по течії, але трошки підгрібати», – каже Богдана Півненко, скрипалька.

Десятиліття спільної діяльності мали відзначати цього року Мирослав Скорик та його імпресаріо – віолончеліст Олександр Пірієв. Саме йому композитор присвятив другий віолончельний концерт. А якось – навіть показав, як треба його грати.

«І я мав нагоду почути від митця не те, як би ми грали митці, а що насправді думає сам майстер, коли пише мелодії. І коли ми закінчили, я кажу – Мирослав Михайлович, дякую, на що дуже просто сказав – знаєте, Сашко, дякую в кишеню не покладеш. Треба йти обідати», – говорить Олександр Пірієв, віолончеліст, імпресаріо Мирослава Скорика.

Писати музику геній почав ще в дитинстві, його талант помітила рідна сестра бабусі – Соломія Крушельницька. Режисер Сергій Параджанов поставив завдання 26-річному Мирославу Скорику – написати геніальну музику до свого фільму «Тіні забутих предків». І маестро блискуче з ним впорався.

«Коли лише вступив до театрального вузу, передивлявся «Тіні забутих предків». І ця експресивна музика нагадувала мені щось рідне, звідки я народився», – говорить Євген Нищук, актор.

Метр написав музику до більш як чотирьох десятків художніх фільмів, залишив по собі чимало камерно-інструментальних творів, кілька балетів. А також – оперу «Мойсей» за поемою Івана Франка, її постановку благословив та профінансував Папа Іван Павло ІІ.

«Він виконував свою славну мелодію перед Папою Іваном Павлом ІІ, керував симфонічним оркестром у Римі для папи Венедикта, виконуючи цю мелодію. Коли мене запитують, як зрозуміти українську душу – всім кажу – послухайте мелодію Мирослава Скорика», – говорить Святослав Шевчук, глава УГКЦ.

Навіть після завершення земного, творче життя композитора – триває. В останні місяці митець працював над масштабним проєктом «Модест Мусоргський – Мирослав Скорик». Невдовзі – українці побачать прем’єру.

«Мирослав Михайлович тоді вже зауважив, що хоче, щоби в ньому брали участь не тільки знані колективи, а обов’язково – молоді таланти України. Таким чином дати знову ж таки поштовх нашим талантам, як свого часу дала йому Соломія Крушельницька», – розповідає Олександр Пірієв.

Леся Головата, Сергій Новіков, «5 канал»

Читайте за темою