Піонерів — в ліс, комсомольців — в Чернігів: Як декомунізувався столичний метрополітен

Март 11, 2018 18:08



Перша хвиля перейменування станцій метро Києва стартувала ще на початку 1990-х років

Нещодавно депутати Київради вирішили перейменувати станцію метро «Петрівка» на станцію «Почайна». Процес цей вже запущено, і невдовзі пасажири метро й не згадуватимуть, як із динаміків лунало «Наступна станція – «Петрівка».

Depo.Київ вирішив нагадати історію перейменування станцій метро столиці.

Перші п’ять станцій метрополітену – «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна» – з моменту відкриття, у 1960 році, жодного разу не змінювали своїх назв. Лише сьома за рахунком станція підземки була приречена на перейменування. Йдеться про станцію «Завод «Більшовик», яка відкрилася у 1963-му: у 1993 році вона змінила назву на честь історичної місцевості, де і розташована станція. Тоді кияни почали приїжджати не на станцію метро «Завод «Більшовик», а на «Шулявську». Загалом 1993 рік став «чорним» для радянських назв станцій Святошинсько-Броварської лінії метро. Наприклад, тоді станція «Жовтнева», на якій до початку 1990-х був кований барельєф з цитатою Леніна стала називатися «Берестейською».

Того ж 1993 року було перейменовано ще три станції. «Піонерська», що була відкрита 1979-го року, стала називатися «Лісовою», адже зовсім неподалік станції розташовані мальовничі ліси. А «Комсомольська», що була відкрита у 1968 році, набула назви «Чернігівська» — Броварський проспект, на якому розташована станція, плавно переходить у трасу Київ — Чернігів. Цікава історія і зі станцією «Ленінська», яка почала працювати для пасажирів у 1987-му. Назва протрималася лише шість років, а у 1993 році станцію назвали «Театральною», бо навколо неї розташовано чимало театрів, та й виходи зі станції ведуть до Театру ім. Лесі Українки. Втім аж до 2014 року на станції можна було побачити горельєфи з цитатами Леніна, а його бюст у вигляді барельєфа був встановлений у торці станції. Лише масовий ленінопад «прибрав» вождя з очей пасажирів: його заховали за фальш-стіною, на якій намалювали вид на театральну залу зі сцени.

Але найперші станції столичного метро почали, так би мовити, «декомунізовувати» ще за часів Радянського Союзу. Наприклад, це стосується станції «Червона площа», яка з 1990 року почала називатися «Контрактовою площею». Того ж року змінила свою назву і станція «Проспект Корнійчука» — у 1980 році, коли її відкривали, станцію вирішили назвати на честь радянського письменника і чиновника-комуніста Олександра Корнійчука, який, подейкують, подобався Сталіну і отримав за свого життя аж п’ять Сталінських премій. А ще Корнійчук підтримував колективізацію в Україні. Тому у 1990 році станція його імені стала називатися «Оболонь».

У 1993 році було ухвалене рішення і про перейменування станції «Червоноармійська». Хоча, варто визнати, що це було зроблено із запізненням, адже фактично вже два роки не існувало Червоної армії, а Україна взагалі до неї вже не мала стосунку, адже наших громадян захищали Збройні сили України. Але, як би там не було, до 1993 року в Києві була станція метро «Червоноармійська», яка після перейменування стала називатися «Палац «Україна». Додамо, що лише нещодавно до депутатів Київради дійшло – потрібно також перейменувати і саму Куренівсько-Червоноармійську лінію метро. Тепер вона носитиме логічнішу назву «Оболонсько-Теремківська».

Того ж 1993 року з карти столиці зникла станція «Дзержинська», що з самого початку була названа на честь одного із засновників каральних спецслужб СРСР Фелікса Дзержинського. Вже 25 років ця станція має назву «Либідська» – на честь річки Либідь, що протікає неподалік станції. Іншу станцію цієї ж лінії, «Республіканський стадіон», перейменовано на «Олімпійську» у 2011-му.

Була у Києві і станція метро, яку перейменували вже за чотири роки після відкриття. Це станція «Кловська», яку запустили у 1989 році під назвою «Мечникова» – на честь видатного біолога. Втім, у все тому ж 1993 році було вирішено назвати станцію «Кловська», адже станція розташована в межах історичної місцевості Клов. Є навіть мала річка Клов — або ж Кловський струмок — але нині вона під землею у колекторі. Загалом же на Сирецько-Печерській лінії за увесь час її існування було перейменовано лише цю одну станцію.

Є у Київському метро і станція, яку перейменовували двічі. У 1976 році була відкрита станція «Площа Калініна». Так тоді називалася центральна площа столиці радянської України – на честь партійного діяча СРСР Михайла Калініна. У 1977 році головну площу Києва реконструкціювали, вона отримала назву «Площа Жовтневої революції», так само почала називатися і станція метро. А зі здобуттям Незалежності центральна станція столичного метро, як і площа, стала називатися «Майдан Незалежності».