На Замковій горі вшанували козаків-богданівців

15 августа, 2020 14:08



У Києві відбулася урочиста церемонія вшанування козаків I полку імені Богдана Хмельницького, які першими в добу Української революції 1917— 1921 років віддали своє життя за незалежність України.

На знімку: Народний артист України, бандурист Тарас Компаніченко біля могили козаків I полку імені Богдана Хмельницького.

Місце їхнього поховання у центрі Києва було і залишається для українських патріотів одним із символів боротьби за вільну і соборну державу.

Під час церемонії на Замковій горі, в якій взяли участь ветерани російсько-української війни, представники наукової, культурної, громадсько-патріотичної спільноти, члени Спілки офіцерів України, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович нагадав події доби УНР — 1 травня 1917 року у Києві було проголошення про створення I полку імені Богдана Хмельницького. Так розпочалася українізація військових частин царської армії, до якої у 1914—1917 рр. було мобілізовано 4,5 млн українців. Генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник про свою першу зустріч з богданівцями писав так: «З-за рогу показується голова колони. Повіває розкішний прапор з образом великого гетьмана».

8 серпня, вирушивши з Києва на російсько-німецький фронт, ешелон богданівців на станції Пост-Волинський зазнав підступного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків. Від рук російських шовіністів загинуло 16 козаків, що не мали достатньо зброї й набоїв, і 50 було поранено. Богданівців ховали 12 серпня — велелюдну ходу, на яку зібрався мало не весь Київ, очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. 16 трун, укритих червоною китайкою, провезли через місто волами на Замкову гору. На братській могилі встановили дубовий хрест, Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок з написом «Смійся, враже, та не дуже». У роковини загибелі козаків київська газета «Відродження» написала, що в день розстрілу українських вояків «пішла війна між Україною і Московщиною, війна вже не словесна, не війна ідей і аргументів, але справжня, груба, жорстока війна, в котрій рішає моральна і фізична сила». Видання назвало 8 серпня датою «хоч не формального, але фактичного розриву між Україною і Московщиною».

Церемонії вшанування богданівців передував Перший петлюрівський суботник, ініційований Музеєм Української революції 1917—1921 років, який відбувся 8 і 9 серпня. Активісти, серед яких в’язень Кремля Володимир Балух, упорядкували могили та територію навколо них. Народний артист України Тарас Компаніченко, який взяв участь у меморіальних заходах, на своїй сторінці у Фейсбуці зазначив: «Ми встановлювали хрест на Замковій горі ще в далекому 1989 році — УГС, СНУМ, пластуни, УАПЦ, і відновлювали її, як могилу «крутян», бо так сказав Борис Антоненко-Давидович. Може ті, що переказували його слова нам молодим та палким, щось недочули, але це вже неважливо! Важливо те, що ми зберегли пам’ять про таких самих молодих та щирих патріотів — наших попередників і встановили тоді пам’ятний знак, який багато разів руйнували і який відновлювали знову і знову вірні, чулі та послідовні. І, врешті, давайте подякуймо усім, хто доглядав за могилою впродовж років. Тепер ми в періодиці доби УНР та в архівах віднайшли, що це таки могила не «учасників вуличних боїв в Києві», а козаків полку імені Богдана Хмельницького — перших жертв Української революції, що впали від куль та шабель затятого московського імперіалізму!»

Учасники заходу зазначають, що могилу богданівців необхідно взяти на облік як об’єкт культурної спадщини із занесенням до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.