До кінця червня стане зрозуміло, на коли можна прогнозувати кінець епідемії — голова медкомісії Києва

Май 6, 2020 17:48



Найбільший ризик інфікуватися короновірусом саме в транспорті, тому поки що питання про відновлення його роботи в столиці не актуальне.

У Київраді вважають, що говорити про завершення карантину поки зарано / фото УНІАН

Говорити про досягнення піку захворюваності на COVID-19 можна буде тоді, коли кількість захворілих щоденно дорівнюватиме кількості тих, хто одужав.

Про це на прес-конференції в УНІАН заявив голова медичної комісії Києва, депутат Київради від ВО «Свобода» Олег Гелевей.

Він зазначив, що на сьогодні в Україні спостерігається оптимістичний сценарій: щоденна кількість захворілих тримається в межах 400-500 осіб. «Але, на жаль, немає стрімкої позитивної динаміки, і цілком зрозуміло, що говорити про пік захворюваності ми зможемо лише тоді, коли кількість тих, хто захворів, дорівнюватиме кількості тих, хто одужав», — пояснив Гелевей.

Читайте такожУ МОЗ заявили, що пік захворюваності на коронавірус в Україні був 17 квітня

Він також висловив сподівання, що до кінця червня стане зрозуміло, на коли можна прогнозувати кінець епідемії. «Хоча цілком зрозуміло, враховуючи світову тенденцію, що вона буде тривати до кінця літа, а, можливо, і до кінця року», — додав Гелевей.

Також він звернув увагу, що в Україні не вирішено проблеми щодо захисту медиків і тестування.

За його словами, Україна на перших місцях у світі за кількістю вражених медиків. На сьогодні це 2551 медик, який захворів на COVID-19, тобто, більше половина медиків, які лікують від цієї хвороби, нею ж заразилися.

Гелевей пояснює це дефіцитом високоякісних костюмів біологічного захисту: на всю Україну їх є всього 229 тисяч, а потреба 935 тисяч.

Інша проблема, продовжив він, – це тестування ПЛР-тестами. Спостерігається великий дефіцит самих тестів та недостатня потужність лабораторій для проведення тестування.

«Мало того, що ці тести завжди на межі наявності, лабораторії явно не справляються. Хотілося б звернутися до наших можновладців: коли ви робите гучні заяви, що ми вже дозволяємо планове лікування, то ви маєте прописати, яких саме планових хворих можна брати. До медичних закладів прийдуть десятки тисяч пацієнтів. А коли ви кажете, що всім їм зроблять тестування, то у мене питання: наші лабораторії і так не справляються. Є випадки, що аналізи очікують до 9 днів, а за нормами – не більше 48 годин», — заявив голова медичної комісії Києва.

Окрім того, Гелевей зазначив, що не варто очікувати швидкого поновлення транспортного сполучення у Києві. «Щодо транспорту, то давайте будемо реалістами – скупчення людей у нас найбільше на транспорті, на першому місці – метро. Зокрема, в переході між гілками метро на «Хрещатику» таке скупчення, що один хворий на коронавірус може заразити не одну сотню інших пасажирів. Тому робота метро регулюється не міською владою, а Кабміном, як і інший транспорт»,- наголосив він.

Разом з тим він не виключив, що в інших містах та регіонах може бути послаблення карантину в частині транспортного сполучення, адже є райцентри, де не зафіксовано жодного інфікованого коронавірусом.

Щодо роботи столичного наземного транспорту, який наразі обслуговує лише певні категорії громадян, Гелевей вважає, що його маршрути потрібно вдосконалити, оскільки в деякі райони Києва дуже важко дістатися, враховуючи відсутність метрополітену.

Щодо роботи ринків у столиці, голова медичної комісії зауважив, що при дотриманні санітарних норм ринки потрібно було відкрити ще після Великодня. За його словами, при дотриманні всіх норм та обмежень в період карантину ринки нічим не відрізняються від магазинів, тим більше, що до ринків наразі ще більш суворі вимоги, ніж до супермаркетів. «Певні карантинні вимоги потрібно пом’якшувати – дати можливість працювати малому і середньому бізнесу, але більш прискіпливо слідкувати за дотриманням санітарних норм суб’єктами господарювання: вимірювання температури, вимоги щодо масок та використання рукавичок як продавцями, так і покупцями», — висловив свою думку Гелевей.

Також депутат порушив питання медичної реформи, яку наразі уряд поставив на паузу. На його переконання, медреформа потрібна, але справжня, а не просто зміна способу фінансування медичної галузі. «Однозначно вона потрібна, але це має бути комплекс заходів не лише щодо фінансів. До 1 червня влада має сказати, чи ми впроваджуємо страхову медицину і якою вона буде, вони мають дати відповідь, що робити з медичною наукою та освітою, хто фінансуватиме її. Також потрібно вирішити питання захисту як лікарів, так і пацієнтів: потрібно страхувати і тих, і інших. Також реформою потрібно передбачити профілактику хвороб та забезпечити її фінансування», — додав він.

Гелевей запевнив, що, попри пандемію коронавірусу, діючі у Києві медичні програми не скасовуються: будь-яка місцева рада ефективно може підтримати максимум три програми. «У нас по медицині не багато програм. Зокрема, щодо лікування туберкульозу, але основна наша програма – «здоров’я киян», в рамках якої ми фінансуємо медичні заклади столиці, купуємо медичне обладнання, підтримуємо медиків. Як тільки оголосили карантин, ми на засіданні Київради прийняли рішення про збільшення фінансування цієї програми на 4 млрд грн. Також ми виділили майже мільярд на підтримку наших медиків», — додав він.

Гелевей порадив киянам, попри послаблення карантину з 11 травня, не розслаблятися. «Вакцину, у кращому випадку, винайдуть наприкінці року. Але саме від дотримання карантинних норм людьми на 90% залежить поширення коронавірусу. І дуже шкода, що люди почали розслаблятися, думаючи, що пронесе. Не пронесе. І питання не лише в носінні масок. Необхідно також дотримуватись інших простих речей, таких як: не торкатися дверних ручок, кнопок ліфтів, ретельно мити руки»,- наголосив він.

Як повідомляв УНІАН, станом на ранок в Україні зареєстровано 13 тис. 184 випадки коронавірусної хвороби COVID-19, за минулу добу — 487 нових випадків захворювання.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter