Чи доцільно переносити урядовий квартал з центру столиці?

Май 25, 2019 14:16



Народні депутати України обговорили ініціативу Президента України Володимира Зеленського щодо перенесення урядового кварталу з центру столиці.

Цю ініціативу Президента України Володимира Зеленського, про яку він заявив ще будучи кандидатом на посаду глави держави, обговорили народні депутати України, котрі входять до міжфракційного об’єднання «За Київ», за участю громадськості, експертів та журналістів.

У команді «Зе» ще перед президентськими виборами говорили, що шукають приміщення, куди може переїхати адміністрація Президента, а також інвестора, який зможе це профінансувати, щоб не витрачати кошти держбюджету. Після інавгурації Володимир Зеленський заявив, що інтер’єр будівлі адміністрації — з соцрелістичним «ампіром», червоними килимовими доріжками, позолотою та налакованим паркетом — його пригнічує. Однак нині новий Президент, як і попередні, працює у традиційному приміщенні на Банковій, пересувається в кортежі з великою кількістю охорони, а затори і перекриття вулиць в урядовому кварталі залишаються реаліями сьогодення. Щоправда, після зміни влади вулицю Банкову відкрили, паркани з боку вулиць Інститутської та Лютеранської прибрали, пости пропуску закрили і нині всі громадяни можуть вільно пройти до будівлі президентської адміністрації та історичного Будинку з химерами, де розміщена протокольна служба глави держави.

«Стіни будівлі адміністрації Президента є настільки жахливими, що там можна займатися хіба корупцією, — вважає народний депутат України, голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Ігор Луценко. — З другого боку, є певні переваги в архітектурному плануванні урядового кварталу, де все поруч — Верховна Рада, Кабмін, адміністрація Президента, Нацбанк, Уповноважений з прав людини та інші органи влади».

Перенесення урядового кварталу і столичних функцій врядування за межі центру столиці — така практика є в багатьох європейських країнах, зауважив архітектор Костянтин Колєсніков, член Національної спілки архітекторів України. Він запропонував розмістити органи влади в якихось занедбаних заводах за Києвом, а також перевести в інші міста інші структури, скажімо, морську адміністрацію чи київську обласну раду та адміністрацію. «Бо через концентрацію всіх функцій у столиці відбувається вимирання малих міст. Але головна проблема — це коштує чималих коштів», — вважає К. Колєсніков.

Експерти пропонують піти й іншим шляхом — продавати будівлі, де нині розташовані органи влади, під готелі преміум-класу чи музеї. Свого часу пропонували перенести КМДА до Бортничів. Були також спроби перенести адміністративний центр столиці на Рибальський півострів чи Теличку, однак комерційні інтереси переважили і взяли гору забудовники.

«В урядового кварталу є певний образ із тоталітарним відтінком, що, вочевидь, впливає і на роботу в цих стінах», — додав архітектор Олексій Шиматюк. Однак будівлі парламенту, Кабміну, адміністрації Президента, НБУ — це пам’ятки архітектури та історії. Історія урядового кварталу веде відлік ще з середини ХІХ сторіччя — відколи липські пагорби стали місцем розташування державних органів. «Можна запропонувати раціональні рішення з точки зору економіки — відкрити владні будівлі для людей, хоча б перший поверх, і проводити там екскурсії, це загальноєвропейська практика, — вважає експерт. — А щоб не забронзивіти у цих інтеррах, може, краще їх просто змінити, аніж витрачати мільярди на зведення нових будівель. Напрацювати проект можна через відкритий конкурс».

Водночас, як наголошували учасники круглого столу, урядовий квартал — це колосальна і дуже дорога «машина», де діють спецзв’язок, охорона, підземні переходи між будівлями. Окрім того, розташування урядового кварталу в центрі столиці спрощує доступ громадськості до цих установ, зокрема й для тиску на владу. Адже якщо винести урядовий квартал кудись далеко, приміром, у Бортничі — туди не приїде багато людей на мітинги. А державні кошти краще використати на нагальніші потреби — реконструкцію лікарень, сиротинців, будинків для літніх людей тощо.

«Державна влада існує не десь у небі, а для громадян, щоб забезпечити державні функції та чути громадян, — наголосила народний депутат України Наталія Новак. — Можливо, в майбутньому через розвиток електронного врядування взагалі відпаде необхідність приходити людям і писати заяви та звернення. Однак ефективність роботи не залежить від приміщення — якщо хочеш реформувати, це можна проводити в будь-яких умовах і обстановці». Парламентарій навела приклад — ремонт у КМДА, де до приходу на посаду столичного міського голови Віталія Кличка панував інтер’єрний стиль «сталінський ампір». А В. Кличко вирішив зробити все по-новому. Скажімо, в Київземі начебто з метою боротьби з корупцією встановили скляні двері в кабінетах чиновників. Хоча під час ремонту в КМДА величезні дубові двері та паркет кудись зникли. «Можливо, вкрали, — не виключає Наталія Новак. — І всім відомо: якщо чиновник захоче взяти хабара, то це зробить не у службових кабінетах, а через тіньові схеми. Я б не поспішала зі зміною приміщень. Головне, щоб люди мали доступ до органів влади, щоб вони були розташовані компактно. Повинен бути єдиний державницький підхід до розташування органів влади. А враховуючи економічний стан країни, це не повинно завдавати збитків державі».

Перенесення урядового кварталу пов’язане і з транспортною проблемою, додав експерт з питань транспорту Олександр Кава. Він навів приклад столиці Казахстану Астани — міста, що спеціально зводилося як адміністративна столиця. Там усі органи влади розташовані в одному кварталі в центрі, однак не враховано проблему, як чиновникам дістатися на роботу та додому, і люди витрачають по півтори-дві години через велику концентрацію транспорту.

«Пролунали думки і «за», і «проти», — резюмував ініціатор дискусії Ігор Луценко. — З одного боку, перенесення урядового кварталу з історичного центру — це прогресивний модерновий шлях у майбутнє, паралельно із перенесенням державних функцій в електронний режим. І через 20—30 років вигідніше, щоб це було в іншому місці. У центрі столиці, можливо, залишаться лише приймальні та символічні представництва. Але є і ті, хто вважає, що доцільніше компактно розмістити органи влади з безпекових та політичних міркувань — щоб громадськість мала змогу приходити до владних структур і висловлювати свої думки. Однозначно одне — це непростий процес. Чи зараз на часі? Мабуть, ні».

Зрештою, ніхто із запрошених представників команди «Зе», котрі висловлювали ідеї перенесення адміністрації Президента, на дискусію з цього питання не прийшов.

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.