140-річчя архітектора Павла Альошина: знакові будинки у Києві

28 февраля, 2021 14:48



Навчався Альошин в художній школі Миколи Мурашка та у Петербурзі, багато мандрував, постійно вдосконалюючи свої архітектурні навички. Це дозволило йому в досить молодому віці вже отримувати масштабні замовлення, а з 1918 по 1920 року бути головним архітектором Києва.

Павло Альошин проєктував житлові будинки, суспільні будівлі та школи не лише у Києві, але в інших містах Російської імперії, а пізніше — Радянського Союзу.

У столиці архітектор брав участь у спорудженні залізничного вокзалу, у конкурсах на проєкти Урядового центру в 1935 р, а через 10 років — у конкурсі на проєкт з відновлення Хрещатика. Також у повоєнний час Альошин відбудовував Маріїнський палац та червоний корпус університету Тараса Шевченка.

Давайте пригадаємо кілька знакових будівель, які з’явилися у Києві завдяки Павлу Федотовичу.

Будинок Вчителя (1911 рік)


1912 рік


2019 рік

Один із найвідоміших проєктів Альошина — Будинок вчителя, розташований на вул. Володимирська, 57.

Будівництвом керував підрядник Лев Гінзбург, який спорудив його за рік. Будівлю відкрили у 1911-му як Педагогічний музей. Крім залів для експозиції в музеї діяла фахова бібліотека, читальний зал, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, велика аудиторія для проведення масових заходів.

У 1917 році у стінах цього будинку перебувала Центральна Рада — перший національний уряд України; саме тут приймалися доленосні Універсали. У 1941 році перед відступом радянських військ з Києва будівлю було заміновано, але німці знешкодили вибухівку.

Зараз тут розташовані Музей Української революції 1917-1921 років, Педагогічний музей України, державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського, культурний центр «Кияночка», Київська організація Профспілки працівників освіти і науки України.

Маєток Ковалевського (1911 рік)


1914 рік


2021 рік

Завдяки фантазії Альошина столиця тепер має видовищний будинок, який зовні нагадує середньовічний замок. Він розташований за адресою вул. Пилипа Орлика 1/15. Ініціатором зведення маєтку став Микола Ковалевський — радник при київському генерал-губернаторові.

Всередині будинок мав електричне освітлення, ліфт, вентеляцію і водогін, а також кімнату, схожу на купе вагону. Це була ідея самого Ковалевського, адже саме в поїзді він познайомився зі своєю дружиною. Втім, чиновник не був задоволений результатом робіт Альошина, бо маєток виявився занадто великим і незатишним для невеликої родини, і що важливіше — занадто дорогим.

Сім’я прожила в будинку до 1918 року, коли Ковалевський зміг таки виплатити кредит, який брав задля його спорудження. Після Другої світової війни будівлю займало Міністерство закордонних справ УРСР, зараз в ньому розташовується благодійний фонд «Україна».

Ольгінська гімназія (1914, 1929 роки)


1930 рік


2021 рік

Протягом 1906-1914 років за проєктом Альошина на вул. Терещенківській було зведено будівлю жіночої Ольгинської гімназії. До цього жіноча гімназія розміщувалася в орендованих будинках: на Андріївському узвозі, Михайлівській вулиці, а також в колишньому флігелі Першої чоловічої гімназії на Терещенківській.

Гімназія носила назву на честь Святої Княгині Ольги і мала 14 класів. Під час Першої світової війни приміщення використовувалося як лазарет. У 1929 році побудували ще один корпус гімназії, розташований на розі вулиць Володимирська та Богдана Хмельницького. Цим проєктом теж займався Альошин.

Нині у приміщенні колишньої гімназії розміщуються установи Національної академія наук України.

Будинок лікаря (1930 рік)


У 1928-1930 роках Альошин споруджував будівлю для кооперативу медичних працівників. Звідси і назва — Будинок лікаря, розташований на вул. Велика Житомирська, 17.

Будинок «Радянський лікар» став одним з перших в Києві багатоквартирних житлових будинків, зведених за часів СРСР. А ще це був перший в Україні житловий будинок з плоским залізобетонним дахом. На ньому знаходяться солярій і прогулянковий майданчик.

Квартири в будинку двох-, трьох-, чотирьох- і п’ятикімнатні, деякі мають холодну шафу — спеціальне приміщення, що замінювало в ті часи холодильник. Наразі вік будинку складає 91 рік, а він досі знаходиться в житловому стані.

Альошин прожив в цій будівлі близько 30 років до самої своєї смерті в 1961-му. Тому саме тут, на честь відзначення 100-річчя архітектора, була встановлена пам’ятна дошка.

Нагадаємо також про Йосипа Каракіса — останнього з велетнів столичної архітектури. 23 лютого виповнилося 33 роки з дня його смерті.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»